Електронні докази у кримінальному провадженні: коли і як їх можна оскаржити

Петрик Віталій Віталійович

Адвокат · Лексон (LF LEXON)

Електронні докази дедалі частіше стають центральними у кримінальних справах, а від їх допустимості нерідко залежить результат. Нижче адвокат Петрик Віталій Віталійович пояснює, коли такий доказ можна оскаржити і як діяти захисту.

Що таке електронні докази і як їх кваліфікує КПК

Електронні докази це відомості у цифровій формі: листування у месенджерах, електронна пошта, файли і метадані, лог-файли, дані з телефонів і серверів, вебсторінки, записи транзакцій, зокрема у блокчейні. У цивільному, господарському та адміністративному процесах для них є окремі норми. У Кримінальному процесуальному кодексі окремого визначення немає, тому такі відомості заходять у справу як документи за ст. 99 КПК або як речові докази за ст. 98 КПК. Ця відмінність задає вимоги до форми, оригіналу і способу фіксації, а отже дає захисту точки для оскарження.

Коли електронний доказ є допустимим

Доказ допустимий, якщо його отримано в порядку, встановленому КПК (ст. 86). Для електронних даних ключове це законність джерела і процедури: обшук, тимчасовий доступ до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді (ст. 159 і наступні), огляд (ст. 237), а також негласні слідчі дії там, де доступ до інформації в електронних системах чи мережах цього потребує. Просте правило: якщо для доступу до пристрою, акаунта чи мережі потрібна була ухвала, а її не було або слідчі вийшли за її межі, доказ під загрозою.

Підстави визнати електронний доказ недопустимим

• Неналежний спосіб отримання: доступ до пристрою або акаунта без потрібної ухвали чи поза межами дозволеного.
• Порушення процедури тимчасового доступу або негласних слідчих дій.
• Відсутність оригіналу: до справи надано роздруківку чи копію без первинного носія тоді, коли це має значення.
• Порушення цілісності: немає підтвердження, що дані не змінювали (контрольна сума або хеш, збережені метадані).
• Розрив ланцюга збереження: незрозуміло, хто, коли і як вилучав, зберігав і копіював дані.
• Невчасне відкриття матеріалів стороні захисту за ст. 290 КПК.
• Отримання внаслідок істотного порушення прав людини (ст. 87).

Оригінал чи копія: чому це критично

Роздруківка листування або скріншот це похідні дані. Без первинного носія і метаданих їх достовірність легко поставити під сумнів. Тому захист має вимагати оригінальні носії, перевіряти метадані (дати, авторство, ознаки редагування) і за потреби ініціювати експертизу. Часто саме тут вирішується доля доказу.

Цілісність і ланцюг збереження

Надійний електронний доказ супроводжується фіксацією цілісності: контрольна сума (хеш) на момент вилучення, чіткий протокол слідчої дії, залучення спеціаліста. Якщо цього немає, захист має підстави доводити, що дані могли бути змінені, а отже недостовірні. Перевірка ланцюга збереження від вилучення до дослідження в суді це обов’язковий елемент роботи адвоката.

Що каже Верховний Суд

Практика активно розвивається, тому в кожній справі перевіряємо актуальні позиції. Загальні орієнтири такі: щодо протоколів огляду інтернет-сторінок і телеграм-каналів суд звертає увагу на порядок і повноту фіксації, інакше доказ втрачає силу; дані з відкритих джерел (OSINT) оцінюються за загальними правилами допустимості; щодо невчасно відкритих доказів є усталена практика про їх недопустимість, якщо їх не відкрили стороні захисту до направлення справи до суду.

Алгоритм дій захисту з електронними доказами

1. Встановити джерело і спосіб отримання кожного електронного доказу.
2. Перевірити наявність і зміст відповідних ухвал слідчого судді.
3. Вимагати оригінальні носії і метадані, а не лише роздруківки.
4. Оцінити цілісність: хеші, дати, ознаки редагування.
5. Перевірити ланцюг збереження і протоколи слідчих дій.
6. Проконтролювати своєчасність відкриття матеріалів за ст. 290 КПК.
7. За наявності підстав заявити про недопустимість (ст. 89) і клопотати про експертизу.