Які бувають електронні докази: класифікація та міжнародний досвід

Скриншот переписки, запис з камери відеоспостереження, лог-файл сервера, дані з фітнес-браслету – все це електронні докази. Але чи однаково суд ставиться до кожного з них? Відповідь залежить від того, як саме класифікується конкретний тип даних.

Основні види електронних доказів

У міжнародній практиці електронні докази поділяють на кілька категорій:

• Дані з пристроїв. Все, що зберігається безпосередньо на телефоні, комп’ютері або планшеті: фотографії, документи, повідомлення, журнали дзвінків, браузерна історія.
• Мережеві дані. Інформація, що передається через інтернет або телефонні мережі: трафік, IP-адреси, дані провайдера про з’єднання.
• Хмарні дані. Файли та переписки, що зберігаються на серверах Google, Apple, Microsoft, у соціальних мережах та месенджерах.
• Метадані. «Дані про дані» – час створення файлу, геолокація, пристрій, з якого зроблено фото. Часто є вирішальними навіть тоді, коли основний контент видалено.
• Дані IoT-пристроїв. Записи розумних годинників, домашніх камер, навігаторів, систем «розумного будинку».

Як це регулюється у різних країнах

США та Великобританія мають найбільш розвинену практику. Там електронні докази поділяють за ступенем достовірності: первинні (оригінальні дані) мають перевагу над похідними (копіями). Особлива увага приділяється ланцюгу зберігання – документуванню кожного кроку від вилучення до подання в суд.

У державах ЄС діє Загальний регламент захисту даних (GDPR), який суттєво впливає на те, як слідчі можуть збирати електронні докази. Порушення GDPR при зборі даних може зробити доказ недопустимим.

В Японії та Кореї суди надають перевагу офіційно засвідченим цифровим документам з кваліфікованим електронним підписом.

Ситуація в Україні

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремої класифікації електронних доказів, що створює певну невизначеність. На практиці суди оцінюють такі докази через призму загальних вимог до речових доказів і документів.

Це означає, що правильна «упаковка» електронного доказу – спосіб його отримання, фіксації та подання – часто важливіша за сам зміст.

Матеріал підготовлено на основі наукової публікації: Петрик В.В. «Поняття та класифікація електронних доказів у кримінальному процесі у країнах світу» // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Читати оригінальну статтю.

Маєте запитання про електронні докази у вашій справі? Зв’яжіться з нами – проведемо безкоштовну первинну консультацію.

Читайте також у серії про електронні докази

• Електронні докази у кримінальному провадженні: що потрібно знати
• Що закон говорить про електронні докази: визначення та правова природа
• Особливості електронних доказів у кримінальних справах: досвід України та світу
• Електронні докази в судах України та за кордоном: що ми можемо запозичити
• Штучний інтелект та електронні докази: нові виклики для українських судів